ТОВ МОДУЛЬ-УКРАЇНА

Проблеми української металургії поглиблюються

Незважаючи на те, що на минулому тижні Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило свої прогнози, згідно з якими ціни на сталь до кінця 2012 р. повинні зрости на 11-12%, не зовсім зрозуміло, за рахунок чого це може статися. Хоч в Мінекономрозвитку і припускають збільшення попиту в Китаї, ЄС і США, реальність така, що все відбувається з точністю "до навпаки". Китайська економіка сповільнює темпи свого зростання вже шостий квартал поспіль (темпи зростання у ІІ кварталі 2012 р. впали до 7,6% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року) і кінця цьому процесу не видно. Реалізація антикризової програми в ЄС - під питанням, як і успіх заходів з підтримки економічного зростання в США. А це означає, що збільшення попиту на метал на цих ринках чекати не доводиться. А ось посилення європейської кризи більш ніж імовірно; надходять песимістичні статистичні дані з Франції, а Міжнародне рейтингове агентство Moody's Investors Service знизило кредитний рейтинг Італії з А3 до Bаа2 з "негативним" прогнозом. Подальше негативний розвиток ситуації в ЄС може спровокувати новий виток падіння цін на сировинні ресурси, у тому числі цін на нафту і метали. Ситуація на світових ринках для українських металургів може ще більш посилитися. І це при тому, що вже сьогодні їх положення потрібно оцінювати як критичний. У І півріччі 2012 р. українські металургійні підприємства знизили виробництво сталі в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 3% - до 16,839 млн. т, прокату чорних металів - на 7%, до 14,962 млн. т. Незначно зросла лише виробництво чавуну - на 2%, до 14,521 млн. т. Устаткування деяких метпідприємств зупинено в очікуванні замовлень.

На Алчевському металургійному комбінаті зупинили доменну піч, на "Криворіжсталі" ("; Arcelor Mittal Кривий Ріг") зупинений кисневий блок. Однак якщо замовлень не буде, то щоб не нарощувати збитків, українським металургійним підприємствам доведеться зупинити і частина поки що працюють за інерцією в очікуванні поліпшення кон'юнктури ринків потужностей. Станом на 1 липня на металургійних підприємствах діяли 27 доменних печей з 36 (75%), 18 конвертерів з 21 (86%), 9 мартенівських печей з 17 (53%) і 5 електропечей з 15 (33%). Поки що метпідприємства мають можливість не вдаватися до масових звільнень і відправку працівників у відпустки за свій рахунок, хоча за підсумками I півріччя облікова чисельність працівників метпідприємств скоротилася в порівнянні з даними на початок 2012 р. на 10 тис. чоловік (середньомісячна зарплата в галузі зросла на 13% - до 4,548 тис. грн.) Однак у випадку погіршення ситуації на світових ринках українські меткомбінати змушені будуть піти на масові скорочення персоналу, це призведе до поглиблення соціально-економічної ситуації в країні. Потрібно також врахувати, що в Україну вже перестав діяти такий підтримує для металургії фактор як підготовка до Євро-2012. Європейський футбольний чемпіонат і суєта, пов'язана з його підготовкою, залишилися в минулому, залишивши в якості спогадів лише приречені на довгі роки пустувати стадіони та готелі та інші збиткові об'єкти. Повною мірою підготовка до Євро-2012 для підтримки вітчизняної металургії використана не була. Навіть для державних проектів на Євро-2012 державні підрядники з незрозумілих причин замовляли сталь за кордоном (питання, чому це відбувалося, потребує додаткового розслідування). За даними "Металургпрому", обсяг продажів української металопродукції на внутрішньому ринку за I півріччя 2012 р. знизився на 6%, тоді як імпорт продукції чорної металургії за той же період виріс на 18%.

Враховуючи неминучий у нас фактор корупції в таких масштабних і значущих для держави інвестиційних проектах як підготовка до Євро-2012, розраховувати на значне зростання попиту на внутрішньому ринку українським металургам не доводиться. Якщо навіть такий попит реально зросте, то задовольняти його будуть в значній мірі за рахунок імпорту. Вся надія української металургії сьогодні - на зовнішні ринки і на те, що загострення світової економічної кризи з тих чи інших причин поки "почекає". Погіршення ситуації на зовнішніх ринках металів може обернутися для українських металургійних підприємств вимушеним згортанням таких необхідних їм сьогодні програм реконструкції і модернізації. У результаті технологічне відставання українських металургійних підприємств від новітніх підприємств, які вводяться в дію останнім часом в країнах Азії (тому ж Китаї), буде ще більшим. Також українські промишленнофінансовие групи можуть зіткнутися з проблемою реалізації своїх металургійних активів (якщо це, звичайно, входить в їх плани) - провідні світові металургійні корпорації (та ж Arcelor Mittal, яка раніше скуповувала буквально всі металургійні активи поспіль) сьогодні стають перебірливими, металургійним заводам знайти інвесторів з кожним роком все важче.

Власники застарілих європейських металургійних заводів сьогодні відчувають труднощі з їх продажем навіть за безцінь. І якщо раніше неєвропейські виробники металів купували собі такі заводи в країнах Євросоюзу, щоб вийти на європейський ринок металургійної продукції, то сьогодні всі, хто хотів придбати металургійні активи в ЄС з цією метою, вже їх придбали, крім того, через кризу привабливість європейського ринку різко зменшується. У ситуації, коли не можуть "продатися" навіть щодо сучасні підприємства в країнах Західної Європи, говорити про те, що з'явиться іноземний покупець на застарілі українські металургійні комбінати з їх допотопними мартенівськими печами, не доводиться.

Джерело: Коментарі