ТОВ МОДУЛЬ-УКРАЇНА

За підсумками року Україна може випасти з першої десятки світових виробників сталі

НА ПОЧАТКУ тижня World Steel Association опублікувала черговий рейтинг країн, що випускають металопродукцію. Результати складно вважати оптимістичними: серед 62 країн, які входять в список WSA, Україна вдається лише зберегти десяте місце. Беззмінним лідером світової металургії, як і раніше залишається Китай, який примудряється виплавляти майже половину світових обсягів: у квітні там виробили 60,5 млн. т стали при загальному випуску 128,3 млн. т. А за перші чотири місяці поточного року металурги Піднебесної видали 233,9 млн. т металу при світовому виробництві 503,9 млн. т.

Показник Україні на цьому тлі виглядає більш ніж скромно: результат за квітень - 2,52 млн. т сталі, за перший квартал поточного року - 10,5 млн. т. На одну сходинку вище у квартальному виробництві розташувалася Бразилія, на дві - Туреччина. Саме ці дві держави зуміли зробити ривок і випередити українських металургів, хоча в підсумковому рейтингу минулого року вони, а не українці замикають першу десятку.

Приклад Туреччини, яка зуміла покращити своє місце у світовій класифікації, може бути показовим у плані майбутнього вітчизняної металургії. Справа в тому, що ще недавно ця країна була великим імпортером українського прокату, але за рахунок будівництва нових потужностей змогла звести імпортну залежність до мінімуму. За десять років турки зуміли вдвічі наростити виробництво сталі. А в останні два роки істотно збільшити потужності по плоскому прокату, який вони традиційно купували в Росії та Україні.

Примітно, що зростання в Туреччині квартального виробництва і його падіння в Україну повністю збігаються і становлять відповідно плюс і мінус 11,4%. При цьому в найближчі чотири-п'ять років турки планують запустити нові виробництва ще на 15 млн. т. І Україна отримає потужного конкурента на ключових для своїх меткомбінатів ринках Європи і Близького Сходу.

Проблеми вітчизняних металургів не обмежуються турецькою експансією. Крім цієї країни радикально збільшити самозабезпеченість металом намір Іран. За словами президента Махмуда Ахманідежада, в найближчі чотири-п'ять років країна планує збільшити виплавку металу до 48 млн. т, притому що нинішні потужності становлять близько двадцяти, а річне виробництво - лише 14 млн. т. Близько 70% імпорту Ірану зараз забезпечують країни СНД - Росія, Україна і Казахстан. Тому очевидно, що амбіції Тегерана здатні серйозно вплинути на доходи найбільших підприємців цих держав.

Втім, членство українських металургів у світовій десятці вже цього року цілком може поставити під питання Італія, яка в першому кварталі відстала від нас лише на 705 тис. т. Та й подальший розвиток подій на металургійному ринку поки виглядає не дуже райдужним. «Уповільнення темпів зростання споживання загострить проблему надлишкових потужностей, оскільки, незважаючи на кризу, нові потужності продовжують вводитися достатньо високими темпами. У результаті незатребуваними ринком виявляться сталеплавильні потужності в обсязі 495 млн. т (проти 470 млн. т в 2011 році) », - вважає директор ДП «Укрвнешекспертіза» Володимир Власюк.

Для України цей сценарій негативний з тієї простої причини, що нові заводи будуються не для збільшення поставок за кордон, а для ліквідації дефіциту на місцевому ринку. А Україні якраз критично залежна від експорту сталі в такі регіони. При цьому на внутрішній ринок традиційно йде приблизно 20-25% від загального виробництва. Вплинути на цю ситуацію абсолютно ніяк не змогла навіть глобальна за українськими мірками підготовка країни до Євро-2012. Причина в тому, що в розвинених країнах левова частка металоспоживання припадає на споживчий сектор: автомобілі й побутову техніку. Але українські виробники машин і холодильників воліють підтримувати зарубіжних металургів. А держава, схоже, не хоче і не може нічого змінити.

З метою реалізації Національного плану дій щодо впровадження Національної рамки кваліфікацій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341, 24 січня у Дніпропетровську в рамках спільного проекту корпорації «СКМ» (Систем Кепітал Менеджмент), Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Конфедерації роботодавців України з розроблення професійних стандартів та новітніх галузевих стандартів освіти, за ініціативи Федерації металургів України відбулася зустріч найбільших представників металургійної галузі, яку присвячено організації розроблення професійних кваліфікацій в Україні.

У зустрічі взяли участь Сергій Притоманов, виконавчий директор Федерації металургів України, Ярослав Болюбаш, директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Родіон Колишко, директор департаменту з питань розвитку трудового потенціалу Конфедерації роботодавців України, Наталія Ємченко, директор зі зв’язків з громадськістю і комунікаціям корпорації «СКМ», Олена Осінкіна, старший експерт аналітичного центру «БЕСТ», Сергій Мельник, директор науково-дослідного інституту соціально-трудових відносин Міністерства соціальної політики, Алла Луцька, начальник відділу департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, спеціалісти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, представники найбільших підприємств металургійної галузі в Україні, зокрема Костянтин Войцеховський, директор з персоналу і адміністрації «МК Азовсталь», Микола Грейнерт, директор департаменту з управління персоналом корпорації «ІСД», Ірина Єфімчук, директор департаменту персоналу «Arcelor Mittal Кривий Ріг» та Оксана Марина, директор з персоналу корпорації «Інтерпайп».

Директор департаменту вищої освіти МОНмолодьспорту Ярослав Болюбаш наголосив, що проект, який нині реалізує компанія «СКМ» за участю Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Конфедерації роботодавців України, а тепер і Федерації металургів України, є серйозною реальною інвестицією в освіту. У рамках спільного проекту вперше в історії України освіта предметно об’єдналася з роботодавцями, виробничниками.

«Ми переконані, змістова частина нових галузевих стандартів освіти суттєво відрізнятиметься від нині діючих, і насамперед тому, що вони базуватимуться на реальних професійних стандартах»,- зазначив Ярослав Болюбаш.

«Не секрет, що така високотехнологічна галузь як металургія відчуває гостру потребу в кваліфікованих кадрах, підготовлених відповідно до новітніх стандартів. На жаль, до недавнього часу в Україні не існувало діалогу працедавців і системи освіти, що вело до неготовності випускників включитися в роботу на підприємстві», - поділилися представники компаній.

Така ініціатива не тільки допоможе представникам освіти зрозуміти потреби виробництва та значно підвищити якість підготовки кадрів для металургійної галузі, але й створить дієвий механізм регулярного інформування системи освіти про потреби ринку праці.

Під час зустрічі обговорено перспективи створення галузевої ради для розроблення галузевих професійних стандартів, співпраці з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту зі створення нових галузевих стандартів освіти, адаптованих до потреб металургійної галузі.

Голова правління Ощадбанку Сергій Подрєзов упевнений у стійкості національної валюти і не бачить передумов до девальвації гривні.

Є кілька макроекономічних факторів, які говорять на користь збереження стійкості гривні, зазначив він. Перш за все, це стабільне поліпшення стану платіжного балансу країни і достатній обсяг золотовалютних резервів. Сергій Подрєзов впевнений, що Національний банк України має достатньо резервів для зменшення різких коливань курсу і не допустить девальвації національної валюти.

В даний момент Ощадбанк забезпечує реалізацію соціальних ініціатив президента України Януковича, зокрема, виплати компенсацій вкладникам Ощадбанку колишнього СРСР. Враховуючи позитивний досвід Ощадбанку з виконання державних програм (в т.ч. здійснення компенсаційних виплат), банкір впевнений, що Ощадбанк забезпечить неухильне виконання соціальної ініціативи президента, а здійснення таких виплат буде відбуватися в умовах курсової стабільності національної валюти.

Україна поступово вибуває з обойми світової торгівлі. Згідно з останнім рейтингом залученості країн в міжнародну торгівлю Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), Україна зайняла 86-е місце з 132 країн, опустившись на 5 позицій. Цей рейтинг ВЕФ публікує раз на два роки, починаючи з 2008-го.

За підсумками першого звіту Україна перебувала на 71-му місці. Тому, її падіння триває вже два звітні періоди. Оцінка проводиться за чотирма критеріями: доступ до ринків, рівень адміністрування, інфраструктура транспорту і зв'язку, а також бізнес-середовище країни, пише "КоммерсантЪ-Украина".

Найбільш високо експерти ВЕФ оцінили рівень доступу до ринку країни - 4,73 бала (26-е місце). Хоча ця оцінка за два роки погіршилася (було 4,76 бала).

Покращилася оцінка за показником інфраструктури транспорту та зв'язку - 3,91 бала (64-е місце), але погіршився бізнес-клімат - 3,66 (103). Найнижче оцінено рівень адміністративних бар'єрів - 2,5 бала (116-е місце).

"В оцінці доступу до ринків береться до уваги рівень протекціонізму, а бізнес-клімат, на відміну від рівня адміністрування, враховує більш широкий спектр питань - від можливості захисту власності в суді до макроекономічної стабільності", - пояснив старший економіст центру "CASE-Україна" (партнер ВЕФ) Володимир Дубровський.

Середня оцінка країни за 10-бальною шкалою впала за два роки з 3,85 до 3,79 бала - Україна опинилася в одній компанії з Малаві (85) і Домініканською Республікою (87). Лідерами залученості у світову торгівлю, як і раніше залишаються Сінгапур (1), Гонконг (2) і Данія (3), у той час як аутсайдером став Чад (132).

У порівнянні з іншими країнами регіону, становище України виглядає не так уже й погано: поступаючись Грузії (38), Вірменії (59), Молдові (76) і Азербайджану (76), ми випереджаємо Казахстан (105), Таджикистан (110), Киргизстан (111 ) і Росію (112).

Експерти та представники бізнесу погоджуються з висновками ВЕФ.

"Дійсно, завдяки підготовці до Євро-2012 в Україні спостерігається поліпшення транспортної інфраструктури, однак це відбувається на тлі постійного погіршення бізнес-клімату і посилення адміністративного тиску на бізнес", - відзначає виконавчий директор "Європейської бізнес асоціації" Анна Дерев'янко.

Остання оцінка інвестиційного клімату в країні, проведена асоціацією, показала черговий мінімум - 2,18 бала за 5-бальною шкалою.

При цьому від більшого спаду Україна врятувала підготовка до Євро-2012, в першу чергу модернізація транспортної інфраструктури.

"Після Євро-2012 обсяг бюджетних інвестицій в інфраструктуру різко знизиться. На тлі триваючого погіршення бізнес-середовища це означає, що наступний звіт СЕФ зафіксує ще більше падіння позиції Україна в глобальному рейтингу. Ситуацію може виправити лише задекларована урядом модернізація залізниць, однак сумнівно, що позитивний ефект від неї зможе перекрити негатив в інших сферах ", - пояснив економіст ІГ "АРТ-Капітал" Олег Іванець.

"Чекати поліпшення бізнес-клімату в країні не варто як мінімум до закінчення виборчої кампанії", - погоджується Дерев'янко.

Раніше повідомлялось, що проблеми в українській економіці стають все більш помітними - падіння промислового виробництва та обсягів вантажоперевезень викликали скорочення зовнішньої торгівлі.. Зниження експорту в березні на 2% через зменшення попиту на продукцію металургії та транспортного машинобудування відбулося вперше від осені 2009 року, коли в Україні була в розпалі економічна криза. Хоч експерти очікують, що показники квітня повинні покращитися, негативна динаміка експорту має довгостроковий характер і може чинити істотний тиск на курс гривні.

14 травня, повідомлялось, що українська економіка демонструє швидкі темпи гальмування, яке не змогли не помітити міжнародні організації. У I кварталі ВВП зріс тільки на 1,8%. В агентстві Fitch у п'ятницю повідомили про погіршення прогнозу зростання ВВП України в поточному році до 1,6%.

Нагадаємо, 27 квітня цього року, агентство Fitch Ratings погіршило прогноз збільшення валового внутрішнього продукту України у 2012 році до 1,6% з 4%.

У першому кварталі 2012 року негативне сальдо склало $1176,9 млн. (у першому кварталі 2011 року - $1200,7 млн.)