ТОВ МОДУЛЬ-УКРАЇНА

Кажуть, пряме тому підтвердження - нещодавно оприлюднений звіт Держкомстату. Цифри остаточно розвіяли всі ілюзії стосовно відновлення вітчизняної економіки.

“В цілому промисловість у першому кварталі цього року, порівняно в першим кварталом минулого року, виросла, але всього лише на 0,9%. Це теж уже стагнація, це зупинка зростання. Для порівняння, у першому кварталі 2011, порівняно з 2010, рік тому вона зросла на 10,3%”, — констатує експерт з фінансових питань Віктор Суслов.

Насторожує те, що почали падати обсяги виробництва у ключовій галузі — металургії. І мова йде не про спад темпів, а про абсолютне скорочення обсягів виробництва на 2%.

«Основні проблеми в нас — за кордоном. Є в нас Китай, який споживає половину світової сталі, і половина того, що споживає Китай — це їхнє житлове будівництво. Ми вважаємо, що саме на цьому ринку в них насувається криза, і що ціни на чорні метали і попит на них буде падати».
— фінансовий аналітик "Ерсте банку" Мар’ян Заблоцький.

Машинобудування зросло фактично на півтора відсотка. А ще рік тому галузь демонструвала підйом майже на цілих 30. Негативна динаміка і в легпромі — падіння на 11%. Врешті, показовою є ситуація зі скороченням на 5% обсягів вантажних перевезень.

«Найбільш модна і традиційна причина, на яку всі будуть списувати — це світова фінансова криза, ситуація в Єврозоні. Так, така причина має місце, але залежність від експортних ринків надто висока. Структурних змін в економіці за останні роки практично не відбулося».
— засновник компанії "MT-Invest" Мирослав Табахарнюк.

Зараз Україна фактично балансує на 1 нозі. Що з того вийде, дізнаємось наприкінці року, а літо, за прогнозами експертів, ще переживемо спокійно. Адже економіка таки має деякий запас міцності. Його підтримує три “кити”: та ж таки металургія, хімпром, високий минулорічний урожай. Додає оптимізму і проведення Євро-2012. Утім пігулка від наших бід одна — спростити умови для ведення бізнесу.

“Дійсно, ситуація в 2012 році буде набагато складнішою, ніж в 2010-11-му. Ми ще на початку року поставили прогноз зростання реального ВВП на 2011 рік 1%. Поки що ми цей прогноз зберігаємо”, — сказав фінансовий аналітик "Ерсте банку" Мар’ян Заблоцький.

Влада перегнула палицю, запровадивши жорстку монетарну політику. Національний банк утримував курс гривні, а тому загальмував кредитування. Як наслідок, рекордно низька інфляція стала одним із факторів падіння виробництва.

Словом, 2012-й видасться для України непростим. Міжнародний валютний фонд теж не обнадіює — кредитів нам не бачити. Та ще й на носі парламентські вибори. Соціальні ініціативи Президента потребують 33 мільярди гривень. Де їх взяти? На Грушевського, переконують, уже придумали.

Левову частку — 21 мільярд — планують віднайти за рахунок економічного зростання. А також детінізації економіки. І якщо перша ідея провальна, що підтвердив звіт Держкомстату, то друга — більш реалістична. Бо у тіні зараз понад 50% економіки. А це, не багато й не мало - 90 мільярдів доларів. Однак поки що можновладці далі обіцянок не пішли. Отже, за нинішніх розкладів, найімовірніше, виконати бюджет не вдасться.

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило рейтинг облігацій класу B емітента Ukraine Mortgage Loan Finance No. 1 plc. на рівні Bsf, прогноз змінений з "позитивного" на "стабільний". Про це повідомляє прес-служба агентства.

"Підтвердження рейтингу відображає істотний рівень механізму підтвердження кредитного якості, доступного за облігаціями класу B. Прогноз змінений з "позитивного" на "стабільний" відповідно до прогнозу по довгострокових рейтингах дефолту емітента України", - пише Fitch.

Агентство відзначає, що угода включає портфель іпотечних кредитів у доларах США, виданих "ПриватБанком". Амортизація облігацій відбувається на послідовній основі, і виплати за облігаціями класу А вже проведені в повному обсязі, що дозволяє почати амортизацію за облігаціями класу В. Механізм підвищення кредитної якості по облігаціях класу B істотно збільшився з моменту закриття угоди (62,5% станом на травень 2012 р.), проте рейтинг обмежений стелею країни України (B). Облігації класу B не мають структурних характеристик, smoothing трансферний ризик і ризик конвертації (наприклад, можливість введення владою заходів валютного контролю, які могли б заблокувати переказ валютних коштів за кордон). 

За підсумками січня-травня 2012 року виробництво готового прокату чорних металів в Україні становило 7 млн 987 тис тонн, що майже повністю відповідає (на 0,1% більше) показнику за аналогічний період 2011 року.

Про це повідомляється у звіті Державної служби статистики, передає УНІАН.

У травні 2012 року, зазначається у звіті, виробництво металопрокату в Україні становило 1 млн 583 тис тонн, що на 3,8% менше, ніж за травень 2011 року.

За даними Держстату, за звітний період в Україні було виплавлено 7 млн 21 тис тонн сталі (не враховуючи напівфабрикати, одержані безперервним литвом), що на 2,1% менше, ніж за підсумками січня-травня 2011 року.

Виплавка напівфабрикатів, одержаних безперервним литвом, знизилася за перші 5 місяців п.р. на 6,6% - до 7 млн 323 тис тонн.

Виплавка чавуну за звітний період становила 12 млн 94 тис тонн, що на 1% більше, ніж за січень-травень 2011 року.

Нагадаємо, нещодавно старший радник з металургії ЄБРР висловив думку, що українська металургія є найбільш експортнозалежною у світі і тому - важко передбачуваною, однак вертикальна інтеграція, збільшення частки продукції з високою доданою вартістю та підвищення енергоефективності можуть поліпшити перспективи розвитку галузі.

За підсумками року Україна може випасти з першої десятки світових виробників сталі

НА ПОЧАТКУ тижня World Steel Association опублікувала черговий рейтинг країн, що випускають металопродукцію. Результати складно вважати оптимістичними: серед 62 країн, які входять в список WSA, Україна вдається лише зберегти десяте місце. Беззмінним лідером світової металургії, як і раніше залишається Китай, який примудряється виплавляти майже половину світових обсягів: у квітні там виробили 60,5 млн. т стали при загальному випуску 128,3 млн. т. А за перші чотири місяці поточного року металурги Піднебесної видали 233,9 млн. т металу при світовому виробництві 503,9 млн. т.

Показник Україні на цьому тлі виглядає більш ніж скромно: результат за квітень - 2,52 млн. т сталі, за перший квартал поточного року - 10,5 млн. т. На одну сходинку вище у квартальному виробництві розташувалася Бразилія, на дві - Туреччина. Саме ці дві держави зуміли зробити ривок і випередити українських металургів, хоча в підсумковому рейтингу минулого року вони, а не українці замикають першу десятку.

Приклад Туреччини, яка зуміла покращити своє місце у світовій класифікації, може бути показовим у плані майбутнього вітчизняної металургії. Справа в тому, що ще недавно ця країна була великим імпортером українського прокату, але за рахунок будівництва нових потужностей змогла звести імпортну залежність до мінімуму. За десять років турки зуміли вдвічі наростити виробництво сталі. А в останні два роки істотно збільшити потужності по плоскому прокату, який вони традиційно купували в Росії та Україні.

Примітно, що зростання в Туреччині квартального виробництва і його падіння в Україну повністю збігаються і становлять відповідно плюс і мінус 11,4%. При цьому в найближчі чотири-п'ять років турки планують запустити нові виробництва ще на 15 млн. т. І Україна отримає потужного конкурента на ключових для своїх меткомбінатів ринках Європи і Близького Сходу.

Проблеми вітчизняних металургів не обмежуються турецькою експансією. Крім цієї країни радикально збільшити самозабезпеченість металом намір Іран. За словами президента Махмуда Ахманідежада, в найближчі чотири-п'ять років країна планує збільшити виплавку металу до 48 млн. т, притому що нинішні потужності становлять близько двадцяти, а річне виробництво - лише 14 млн. т. Близько 70% імпорту Ірану зараз забезпечують країни СНД - Росія, Україна і Казахстан. Тому очевидно, що амбіції Тегерана здатні серйозно вплинути на доходи найбільших підприємців цих держав.

Втім, членство українських металургів у світовій десятці вже цього року цілком може поставити під питання Італія, яка в першому кварталі відстала від нас лише на 705 тис. т. Та й подальший розвиток подій на металургійному ринку поки виглядає не дуже райдужним. «Уповільнення темпів зростання споживання загострить проблему надлишкових потужностей, оскільки, незважаючи на кризу, нові потужності продовжують вводитися достатньо високими темпами. У результаті незатребуваними ринком виявляться сталеплавильні потужності в обсязі 495 млн. т (проти 470 млн. т в 2011 році) », - вважає директор ДП «Укрвнешекспертіза» Володимир Власюк.

Для України цей сценарій негативний з тієї простої причини, що нові заводи будуються не для збільшення поставок за кордон, а для ліквідації дефіциту на місцевому ринку. А Україні якраз критично залежна від експорту сталі в такі регіони. При цьому на внутрішній ринок традиційно йде приблизно 20-25% від загального виробництва. Вплинути на цю ситуацію абсолютно ніяк не змогла навіть глобальна за українськими мірками підготовка країни до Євро-2012. Причина в тому, що в розвинених країнах левова частка металоспоживання припадає на споживчий сектор: автомобілі й побутову техніку. Але українські виробники машин і холодильників воліють підтримувати зарубіжних металургів. А держава, схоже, не хоче і не може нічого змінити.

З метою реалізації Національного плану дій щодо впровадження Національної рамки кваліфікацій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341, 24 січня у Дніпропетровську в рамках спільного проекту корпорації «СКМ» (Систем Кепітал Менеджмент), Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Конфедерації роботодавців України з розроблення професійних стандартів та новітніх галузевих стандартів освіти, за ініціативи Федерації металургів України відбулася зустріч найбільших представників металургійної галузі, яку присвячено організації розроблення професійних кваліфікацій в Україні.

У зустрічі взяли участь Сергій Притоманов, виконавчий директор Федерації металургів України, Ярослав Болюбаш, директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Родіон Колишко, директор департаменту з питань розвитку трудового потенціалу Конфедерації роботодавців України, Наталія Ємченко, директор зі зв’язків з громадськістю і комунікаціям корпорації «СКМ», Олена Осінкіна, старший експерт аналітичного центру «БЕСТ», Сергій Мельник, директор науково-дослідного інституту соціально-трудових відносин Міністерства соціальної політики, Алла Луцька, начальник відділу департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, спеціалісти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, представники найбільших підприємств металургійної галузі в Україні, зокрема Костянтин Войцеховський, директор з персоналу і адміністрації «МК Азовсталь», Микола Грейнерт, директор департаменту з управління персоналом корпорації «ІСД», Ірина Єфімчук, директор департаменту персоналу «Arcelor Mittal Кривий Ріг» та Оксана Марина, директор з персоналу корпорації «Інтерпайп».

Директор департаменту вищої освіти МОНмолодьспорту Ярослав Болюбаш наголосив, що проект, який нині реалізує компанія «СКМ» за участю Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Конфедерації роботодавців України, а тепер і Федерації металургів України, є серйозною реальною інвестицією в освіту. У рамках спільного проекту вперше в історії України освіта предметно об’єдналася з роботодавцями, виробничниками.

«Ми переконані, змістова частина нових галузевих стандартів освіти суттєво відрізнятиметься від нині діючих, і насамперед тому, що вони базуватимуться на реальних професійних стандартах»,- зазначив Ярослав Болюбаш.

«Не секрет, що така високотехнологічна галузь як металургія відчуває гостру потребу в кваліфікованих кадрах, підготовлених відповідно до новітніх стандартів. На жаль, до недавнього часу в Україні не існувало діалогу працедавців і системи освіти, що вело до неготовності випускників включитися в роботу на підприємстві», - поділилися представники компаній.

Така ініціатива не тільки допоможе представникам освіти зрозуміти потреби виробництва та значно підвищити якість підготовки кадрів для металургійної галузі, але й створить дієвий механізм регулярного інформування системи освіти про потреби ринку праці.

Під час зустрічі обговорено перспективи створення галузевої ради для розроблення галузевих професійних стандартів, співпраці з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту зі створення нових галузевих стандартів освіти, адаптованих до потреб металургійної галузі.